Методичні рекомендації


Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від  03. 07. 2018 р. № 1/9-415

Методичні рекомендації щодо викладання 
фізичної культури у 2018/2019 навчальному році
Пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я й здоров’я оточуючих як до найвищої соціальної цінності, формування високого рівня здоров’я дітей та учнівської молоді. 
Фізична культура як складова загальної культури, закладає основи збереження здоров’я та розвитку всіх його складових, використовує комплексний підхід до формування розумових та фізичних якостей і навичок, удосконалює фізичну та психологічну підготовку до активної життєдіяльності, формує пріоритети оздоровчої спрямованості фізичних вправ та забезпечує загальний культурний розвиток особистості.
Інваріантна складова Типових навчальних планів, до якої входить навчальний предмет «Фізична культура», сформована на державному рівні і є однаковою для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування та форми власності.
Навчання в старшій школі фізичній культурі спрямоване на досягнення загальної мети базової загальної освіти. Адже метою базової загальної середньої освіти є  розвиток освіченої особистості, яка поєднує в собі творчий потенціал до навчання, ініціативність до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін та викликів, здатності ідентифікувати себе як важливу і відповідальну складову українського суспільства, яка готова змінювати і відстоювати національні цінності українського народу.
Провідним чинником розвитку такої особистості є формування в учнів умінь застосовувати знання в реальних життєвих умовах, під час розв'язку практичних завдань та здатності визначати і обґрунтовувати власну життєву позицію.
Провідним засобом реалізації вказаної мети є запровадження компетентнісного підходу в навчальний процес, на основі ключових компетентностей як результату навчання.
Фізичне виховання сьогодення потребує орієнтації на:
-            вироблення і реалізацію якісно нової, особистісно і компетентісно обґрунтованої основи до підходу збереження і підтримки інтелектуальної та фізичної індивідуальності школярів та молоді на всіх етапах навчання врахуванням особливостей їх рухового і психофізичного розвитку;
-            створення освітнього середовища, яке стимулює фізично рухову активність особистості та її організацію відповідно до вікової та психофізичної специфіки розвитку організму;
-            інтенсивне включення в освітній процес школи можливостей для додаткових форм фізичного виховання;
-            створення умов і механізмів фізичного виховання для занять різної спрямованості за інтересами;
-            формування стійкості до асоціальних впливів щодо виникнення шкідливих звичок і неадекватних видів поведінки.
Навчально-виховний процес з фізичної культури у 2018/2019 н.р. здійснюється за робочими навчальними планами, що складаються на основі Типових навчальних планів закладів загальної середньої освіти і затверджуються відповідним органом управління освітою.
Години фізичної культури передбачені усіма варіантами Типових навчальних планів і повинні фінансуватися та використовуватися в повному обсязі. Вони зазначаються в розкладі уроків, ураховуються в педагогічному навантаженні вчителів. У зв’язку з тим, що уроки фізичної культури за своїм змістом і специфікою забезпечують рухову активність учнів і не вимагають надмірного розумового напруження, години їх проведення не враховуються при підрахунку гранично допустимого навантаження учнів. Це дає змогу в кожному класі повноцінно використовувати усі навчальні години варіативної складової Типових навчальних планів, не перевищуючи загального обсягу навчального навантаження (сума інваріантної і варіативної складових). Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного циклів з уроками мистецтва, технологій і фізичної культури.
Заняття з фізичної культури в навчальних закладах проводяться вчителем фізичної культури або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо.
Опанування змісту фізичної культури як базового навчального предмета здійснюється за навчальними програмами, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.
З 2018/2019 навчального року набирає чинності нова навчальна програма «Фізична культура» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407), у якій імплементованокомпетентнісний підхід до вивчення предмета (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv)..
Навчання – це продукт кількості, можливостей і якості викладання. Якщо вчитель змінить якість викладання, то зможе змінити і результат. Важливо навчати школярів як навчатись, поєднувати нові знання зі старими.
Нова навчальна програма має структуру,  яка є максимально інформативною для вчителя. Дана структура дозволяє вчителю більш об’єктивно оцінити досягнення учня. У програмі чітко висвітлені знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти.
У навчальній програмі виокремлено такі наскрізні змістові лінії:«Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».
Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів, та є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначають їхню поведінку в життєвих ситуаціях.
Очікувані результати навчальної діяльності учнів перенесені у ліву частину програми, вони є необхідними предметними компетентностями, і в той же час відповідають змістовим наскрізним темам.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. При цьому обов’язковим є включення засобів теоретичної і загальнофізичної підготовки, передбачених програмою для даного класу до кожного варіативного модуля. У 10-11 класах учні мають опанувати 2-3 варіативних модулі. На їх опанування відводиться приблизно однакова кількість годин. Не виключається можливість мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.
Наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів є критеріями відбору варіативних модулів навчальним закладом. Бажання учнів визначається обов’язковим письмовим опитуванням. Результати опитування додаються до протоколу шкільного методичного об’єднання.
За потреби, у межах одного варіативного модуля можна освоїти навчальний матеріал, передбачений на два роки вивчення.
У разі освоєння двох варіативних модулів протягом одного навчального року та у випадку, коли рік вивчення модуля не відповідає класу навчання (наприклад у 10-класі вивчається модуль баскетбол, третій рік вивчення), учитель повинен скоригувати змістове наповнення варіативного модуля та нормативи оцінювання.
Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 р. за № 518/674, учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.
Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством порядку. Не допускати на уроках фізичної культури навантаження учнів, які не пройшли медичного обстеження.
Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.
Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні/учениці отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання в розвитку фізичних якостей учитель разом з учнем складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі/учениці додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень.
При складанні розкладу навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль. Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі.
Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного року вивчення. Навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.
При складанні навчального нормативу за його показником визначають рівень досягнень (початковий, середній, достатній, високий), а потім за технічними показниками виконання рухової дії та теоретичними знаннями виставляють оцінку в балах.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, оцінюються за теоретико-методичні знання, техніку виконання вправ, складання відповідних нормативів, які їм не протипоказані.
У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.
Невиконання нормативів з причин, незалежних від учня/учениці, непропорційний фізичний розвиток, пропуски занять з поважних причин, не є підставою для зниження підсумкової оцінки успішності.
При проведенні занять з фізичної культури слід дотримуватись «Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» (наказ МОН України від 01.06.2010 №521, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010                                  № 651/17946).
При забезпеченні належного організаційно-методичного проведення уроку, особистісно-зорієнтованого навчання, індивідуально-дозованого навантаження, дотримання дисципліни, стану спортивного обладнання та інвентарю переважна кількість травм може бути попереджена. На уроках фізичної культури, спортивно-масових заходах систематично здійснювати візуальний контроль за самопочуттям учнів, технічним станом спортивного обладнання та інвентарю. Місця для занять з фізичної культури і спорту обладнуються аптечкою (відкриті спортивні майданчики – переносною аптечкою).
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено в Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).



Науково-методичні рекомендаціі від Аксьонової О.П. 2016 рік

Аксьонова Олена.

КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ УРОКУ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ.

Науково-методичні рекомендації для адміністративно-педагогічних працівників закладів освіти Запорізької області

У 2009 році, внаслідок смертельних випадків, які сталися з дітьми на уроках фізичної культури, в тому числі й в нашій області, українськими педіатрами був введений новий діагноз у стані здоров’я підростаючого покоління – детренованість. Причинами появи зазначеного діагнозу визначений незадовільний рівень функціонального стану серцево-судинної системи. Про що, до речі, свідчать й показники проби Руфьє.
Аналіз сучасних досліджень в галузі теорії та методики фізичного виховання, реальної практики з фізичного виховання в ЗНЗ Запорізької області, дозволили визначити детермінованість негативних станів у розвитку дітей і підлітків з певними тенденціями в системі фізичного виховання (Таблиця 1).
Таблиця 1. Детермінованість негативних станів у розвитку дітей і підлітків з певними тенденціями в системі фізичного виховання
ПОРУШЕННЯ ПОСТАВИ
Ранній сколіоз (кіфоз)
Гіподинамія
Деформація стопи
Неефективні корегувальні вправи
Порушення зору
Нераціональні рухові завдання
ЗНИЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗМУ УЧНІВ
Слабий імунітет
Відсутній розвиток загальної витривалості
Низький рівень силової витривалості
Відсутній тренувальний компонент на уроці
Низький рівень працездатності
Відсутнє кардіо-тренування у межах фітнес-зони
НІКЧЕМНИЙ РУХОВИЙ ДОСВІД ДІТЕЙ І ПЕДАГОГІВ
Обмежений арсенал способів рухових дій
Стереотипна структура уроку
Низький рівень ефекту від вправляння
Примітивні рухові дії на уроках і фізкультурних паузах
НЕ РОЗВИНУТИЙ РУХОВИЙ ІНТЕЛЕКТ ДІТЕЙ І ПЕДАГОГІВ
Розчленованість природніх рухів
Порушення фізіологічного закону мозку
Рухова тупість
Набор простих вправ з постійним жорстким регламентом
Таблиця 2. Пріоритетні позиції рудиментарної методики фізичного виховання
Порушення постави
Багато шкідливих для здоров’я вправ
Зниження функціональних можливостей організму дітей
Порушення вимог до регулювання фізичного навантаження дітей на уроках
Нікчемний руховий досвід дітей і педагогів
Безвідносно до особистісних потреб дитини
Не розвинутий руховий інтелект дітей і педагогів
Порушення державних вимог до сучасного уроку
Перспективний досвід педагогічної діяльності висвітлюєшляхи усунення негативних явищ рудиментарної методики фізичного виховання дітей і підлітків (Таблиця 3).
Таблиця 3. Шляхи усунення негативних явищ рудиментарної методики фізичного виховання.
МЕТОДИЧНИЙ РУДИМЕНТ
ПЕРСПЕКТИВА
Порушення постави.
У арсеналі фахівців з фізичного виховання значна кількість вправ шкідливі для хребта [3]. Крім того, ті вправи, які спрямовані на корегування порушень опорно-рухового апарату, є не раціональними, або використовуються невчасно. Традиційно, такі вправи включаються на початку уроку. Потім, звичайно, виконуються різні види вправлянь, які хибно впливають на стан опорно-рухового апарату дітей і підлітків. Таким чином, не відбувається збереження їхнього здоров’я.
Усі вправи, які спрямовані на корекцію опорно-рухового апарату дітей і підлітків, мають виконуватися після інших рухових завдань на уроці, тобто – в заключній частині. Сама заключна частина має стати корекційно-реабілітаційним тренінгом, після якого має бути досягнений терапевтичний ефект. Відмовитися від примітивних вправ, навчитися поєднувати рухові дії в зв’язки, під час виконання яких забезпечується формування в учнів умовного рефлексу на утримання вертикалі тулуба. Такий підхід слід використовувати й під час проведення фізкультурних пауз.
Порушення вимог до регулювання фізичного навантаження дітей і підлітків на уроках.
Традиційна структура уроку не дозволяє дотримуватися вимог до регулювання фізичного навантаження, які зазначені в наказі МОН/МОЗ [6]. Дослідження свідчать про наявність рваного, стресового фізичного навантаження, фізіологічної ями [2]. Здебільше на уроці вчитель багато говорить та мало робить.
Змінити структурузаняття та уроку з фізичної культури [7]. Забезпечити на кожному уроці поступове лояльне підвищення – зниження навантаження в межах індивідуальної фітнес-зони (Таблиця 4).Збільшити моторну щільність уроку до 90%. Медичні працівники мають опанувати методику пульсометрії, хронометражу та укладання фізіологічної кривої на уроках; здійснювати МПК не на папері, а в реальності.
Безвідносно до особистісних потреб дитини.
Усе, що зазвичай відбувається на традиційному уроці з фізичної культури, є безвідносним до дитячих потреб.Педагогічні завдання авторитарно вирішуються через нав’язування свого способу роботи, сюжетів, правил, схем.Відбувається повністю життя за правилами дорослих. Усі педагогічні зусилля спрямовані на роботу з м’язами учнів. Головною увагою педагогів є “закріплення правильної техніки” певної рухової дії. Оцінка на уроці – за руховий фрагмент.
Урок має стати яскравою подією в житті дитини через такі позиції: робота за інтересамиучнів; співпраця одне з одним; заохочування учнів до активних дій. Слід спрямовувати педагогічні зусилля на роботу з мозком учнів, на створення ситуацій для раціональної роботи кожного учня зі своїм тілом, регулювання рухових дій у різних рухових моделях поведінки.Актуальною зоною педагогічної уваги мають стати фундаментальні рухові навички (Таблиця 6), життєво важливі рухові здібності (Рисунок 1), збагачення індивідуального рухового досвіду кожного учня [5]. Оцінка має відображати систему фізичного самовдосконалення кожного учня. Слід впроваджувати альтернативні методики оцінювання: рейтингову, бонусну, накопичувальну тощо [1].
Порушення державних вимог до сучасного уроку.
Ретельний аналіз конкурсних робіт, які були представлені на обласний етап Всеукраїнського конкурсу на кращий інноваційний урок та урок з елементами футболу [4], планів роботи МО / МЦ учителів з фізичної культури районів / міст області засвідчив про відсутність акценту на вимоги до уроку, які зазначені в навчальній програмі. Вчителі здебільше не володіють відповідним науково-методичним апаратом, методичні об’єднання не займаються таким питання зовсім.
Включити питання про державні вимоги до сучасного уроку в зміст роботи кожного методичного об’єднання; обрати творчу групу педагогів, які б займалися розробкою відповідного навчально-методичного комплексу щодо реалізації кожної вимоги. Переробити плани уроків, акцентуючи увагу на таких позиціях: педагогічні завдання на урок формулювати лише з навчальної програми; моделювати диференційовані завдання учням різних типологічних груп; виокремити на уроці кардіо-тренування та розвиток силової витривалості учнів як обов’язкові тренувальні компоненти; включати в зміст уроку сучасні фітнес-методики та оздоровчі технології (Таблиця 8); зменшити кількість видів діяльності учнів на уроці до 5-8.
Таблиця 4. Діапазон показників ЧСС (за формулою Геллиша, 2008).
ПОКАЗНИКИ / ВІК / СТАТЬ
5
10
15
50
Х.
Д.
Х.
Д.
Ю.
Д.
Ч.
Ж.
Вага, кг
20
18
32
25
60
52
72
62
ЧСС у стані спокою
100
100
80
100
80
100
80
80
Розминка / відновлення
138-148
130-140
137-147
147-157
136-146
139-149
117-127
117-127
Жиро-знищувальна зона
148-158
140-150
147-157
157-167
146-156
149-159
127-137
127-137
Фітнес-зона: аеробне навантаження, розвиток кардіо-респираторної системи; 50% знищення жирів
158-168
150-160
157-167
167-177
156-166
159-169
137-147
137-147
ЦЕ – МЕЖА ПОКАЗНИКІВ ЧСС ДЛЯ ДІТЕЙСПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ
Анаеробне навантаження, спеціальна витривалість, спортивні ігри; 15% знищення жирів
168-178
160-170
167-177
177-187
166-176
169-179
147-157
147-157
Таблиця 5. Оновлена структура заняття / уроку з фізичної культури.
№№
ЗМІСТ / ЧССуд./хв.
        I.             
Вступна = адаптаційна / 10-12%[1]
1.1. 
Організаційні вправи-зв’язки
102-115
1.2. 
Енерджайзери
1115-120
     II.             
Підготовча = пошукова / 38-40%
2.1. 
Ігровий стретчинг
120-138
2.2. 
Сенсомоторне тренування
138-148
   III.             
Основна = тренувальна / 38-40%
3.1. 
Кардіо-тренування
148-168
   IV.             
Заключна = мотиваційна / 10-12%
4.1. 
Корекція + реабілітація
168-135
4.2. 
Оргмомент
135-115
Таблиця 6. Групи фундаментальних рухових навичок, які слід удосконалювати все життя
       I.             
ПІДЙОМ+ЛАЗІННЯ+ОБЕРТАННЯ+НАСТРИБУВАННЯ
    II.             
СТРИБКИ НА ОДНІЙ+СТРИБКИ НА ДВОХ+СТРИБКИ ЧЕРЕЗ ПЕРЕШКОДИ
 III.             
БІГ+ПІДСТРИБУВАННЯ+КОВЗАННЯ+ХОДЬБА
 IV.             
НАХИЛИ+ОБЕРТИ+ПАДІННЯ+ПЕРЕКИДИ
    V.             
ПІДЙОМИ+СПУСКИ+УТРИМАННЯ
 VI.             
ВИТЯГУВАННЯ+НАПРУЖЕННЯ+РОЗСЛАБЛЕННЯ+ХВАТАННЯ
VII.             
СТІЙКИ+ЗУПИНКИ+ВИТЯГУВАННЯ
VIII.             
МАХИ+ХИТАННЯ+СКРУЧУВАННЯ

Рисунок 1. Схематичне поєднання спільних рис фундаментальних рухових навичок до життєво важливих рухових здібностей.
Викладений вище матеріал є аргументом для впровадження в практику нової схеми аналізу заняття / уроку з фізичної культури, яка дозволяє визначати його коефіцієнт корисної дії (Таблиця 7).
Таблиця 7. Визначення ККД заняття / уроку з фізичної культури.
НАЗВА ПОКАЗНИКІВ
ЗМІСТ ПОКАЗНИКІВ[2]
Які базові потреби учнів задовольнили?
(5)[3]В русі.У безпеці.У самоактуалізації.У пізнанні та розумінні. У визнанні та любові.
Які педагогічні завдання виконали?
ДНЗ (3). Збагачення рухового досвіду учнів. Удосконалення функціональних можливостей організму учнів. Забезпечення опанування учнями навичок самостійної роботи [8].
ЗНЗ (5). Формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров’я, фізичного розвитку. Розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності. Розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей. Формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя. Формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку [9].
Які вимоги до сучасного заняття / уроку реалізували?
ДНЗ (5).Уникнення штучної змагальності, конкурентності, екстремальності. Спрощення процесу соціалізації кожної особистості. Підтримка безпечної для учня дистанції в спілкуванні. Підтримка бажання учня зайняти своє місце в просторі спортивної зали. Зорієнтованість на культуру гідності учня [8].
ЗНЗ (6).Забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання та здійснення міжпредметних зв’язків. Забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної спрямованості навчального процесу. Формування в учнів умінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами. Забезпечення диференційованого підходу до організації навчального процесу з урахуванням стану здоров’я, рівня фізичного розвитку, рухової підготовленості та статі учнів, урахування мотивів та інтересів учнів до заняття фізичними вправами. Використання вчителем різноманітних організаційних форм, засобів, методів і прийомів навчання. Досягнення оптимальної рухової активності всіх учнів протягом кожного уроку з урахуванням стану здоров’я[9].
Як зберігали здоров’я учнів?
(5) Кожний учасник мав можливість працювати в своєму темпі, ритмі, амплітуді. Поступове збільшення навантаження. Плавне зниження фізичного навантаження. Правильна фізіологічна крива. Кількість видів діяльності не перевищує вісім.
Як розвивали здоров’я учнів?
(4) Наявність кардіо-тренування. В межах індивідуального діапазону фітнес-зони. Упродовж 6 хв. і більше. Доцільна корекційно-реабілітаційного тренінгу в структурі уроку.
Як формували культуру здоров’я учнів?
(2) Вивчали комплекси вправ (методику, систему, технологію), які допоможуть ……; стануть у нагоді в інших галузях життєдіяльності …….. Формували навички усвідомленої роботи з власним організмом…
Як накопичувався індекс здоров’я уроку з фізичної культури?
(8) Вертикаль тулуба наскрізна. Повага до здатності кожного учня бути самодостатньою особистістю. 90% моторна щільність. Вчителя було мало. Не закріплювали вміння та навички.Створювали умови для збагачення досвіду учнів. Розвили руховий інтелект учнів. Учнівне поділяли, а поєднували в динамічні довільні групи.
РІВНІ. КРИТЕРІЇ
Високий рівень
Більше 28
Середній рівень
21 - 27
Низький рівень
13 - 20
Критичний рівень[4]
Менше 13
Таблиця 8. Перелік сучасних фітнес-методик і оздоровчих технологій.
№№
НАЗВА
ВЕБ-АДРЕСИ
1.       
“ДИТЯЧІІГРИ” РОЛАНДАСАРАДВИЛИ.
2.       
“ШКОЛА РОЗУМНОГО РУХУ” ОЛЕНИ АКСЬОНОВОЇ
3.       
FITNESS GAMES
4.       
PARTNEREXERCISESFORKIDS - LASVEGASMARTIALARTSCLASSES
5.       
ДИХАЛЬНА ГІМНАСТИКА ОЛЕКСАНДРИ СТРЕЛЬНІКОВОЇ
6.       
МЕТОД “КЛЮЧ”ХАСАЙЯ АЛІЄВА.
7.       
МЕТОД “ПЛАНКА”
8.       
МЕТОДИКА “CROSS-FIT
9.       
МЕТОДИКА “TRX
10.   
МЕТОДИКА “ГІМНАСТИКА МОЗКУ” ДЕННИСОН
11.   
МЕТОДИКА ГІМНАСТИКИ ХАДУЗВІАДААРАБУЛІ
12.   
МЕТОДИКА ДИНАМІЧНОГО ТРЕНІНГУ
13.   
МЕТОДИКА ТАБАТА ПРОФЕСОРА ТАБАТА
14.   
МЕТОДИКА ТАНЦЮВАЛЬНО-РУХОВОЇТЕРАПІЇТЕТЯНИ ШКУРКО
15.   
СИСТЕМА МИКОЛИ АМОСОВА
16.   
ТЕХНОЛОГІЯ “АНТИСТРЕСОВА ПЛАСТИЧНА ГІМНАСТИКА” АНДРІЯ ПОПКОВА
17.   
ТЕХНОЛОГІЯ ВИСОЦЬКОГО ВОЛОДИМИРА ЛЕОНІДОВИЧА.
18.   
ТЕХНОЛОГІЯ РЕУТСЬКОГО СЕРГІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА
19.   
ТЕХНОЛОГІЯ СТАНІСЛАВА ЖУКОВА «БІЛОЯР».

Завітайте!

Блог ЛІДЕР / віртуальне МО вчителів фізичної культури ЗНЗ
Сайт УРОК
Варто подивитися
Написати автору
Зателефонувати автору
+380679014908

Перелік джерел.

8.      Програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у світі” (нова редакція). У 2 ч. Ч.ІІ/ О. П. Аксьонова, А. М. Аніщук, Л. В. Артемова [та ін.] : наук. кер. О. Л. Кононко. – К. : ТОВ “МЦФЕР-Україна”, 2014. – 452 с.





[1] Тривалість певної частини відносно загального часу уроку.
[2]За кожну позицію виставляється 1 бал в разі її наявності на уроці.
[3]Загальна кількість позицій в кожній групі показників.
[4]«Негайно звільнятися!»

Комментариев нет:

Отправить комментарий